Тема 5 Нормативно-правова база освітньої галузі України Зміст освіти і зміст навчання у сучасній вищій школі: Поняття про «зміст освіти», основні цілі, завдання.

Підручник повинен забезпечити науковість змісту матеріалу, точність, простоту і доступність його викладу, чіткість формулювання визначень, правил, законів, ідей, точну й доступну мову тексту, правильний розподіл навчального матеріалу за розділами і параграфами. Найважливіший матеріал мусить бути проілюстрований схемами, малюнками, відповідно структурований та оформлений шрифтами. Під рівнями засвоєння розуміємо різні можливості тих, хто навчається, набуті в результаті переходу змісту навчання у власний досвід (засвоєння). Модель бази знань може бути представлена у різних варіантах (табл. 2.8, 2.9)3.

Ротаційна модель «Щоденні 5» пропонує різноманітні види діяльності, що збільшує мотивацію та інтелектуальну зайнятість учнів. Інтегроване навчання — це навчання, яке ґрунтується на комплексному підході. Осередок вчителя (стіл, стілець, комп’ютер, полиці/ящики, шафи для зберігання дидактичного матеріалу тощо). Для того щоби здійснювати різноманітні види діяльності, згідно з концепцією інтеріоризації (поетапного переходу дії із зовнішнього плану у внутрішній – у глибокі згорнуті процеси мовлення), людині необхідно мати певні якості — біологічні та психологічні. Діяльність є способом існування й розвитку соціальної дійсності, виявлення соціальної активності особистості, цілеспрямованого відображення й перетворення оточуючого світу. Різнобічно розвинена особистість — гармонійна особистість, вона знаходиться в єдності зі світом, людьми та самою собою.

наукові вимоги до змісту освіти

Створення сприятливих умов для розвитку мотиваційної сфери, потреб та інтересів учнів. Закономірність — упорядкованість подій, відносна постійність детермінованих чинників, регулярність зв’язку між певними речами. Соціуму, наукового знання, культурного життя і можливості особистісного зростання. Взаємозв’язок загальної, політехнічної та професійної освіти. 7) зведений бюджет часу, види практик і державна атестація подаються в навчальному плані окремими таблицями. Відповідність міжнародним стандартам і національним особливостям.

2. Проектування змісту навчання

Доцент — вчене звання для викладачів вищих навчальних закладів, яке присвоюється особам, що мають, як правило, науковий ступінь кандидата наук, друковані наукові праці або винаходи, є обраними на посаду. Якість уроку, його ефективність, нестандартність багато в чому залежать не лише від зрілості інтелектуального рівня викладача, здатності творчо вирішувати педагогічні та методичні завдання кожного уроку, а й від його фахової підготовки. Це вимагає кардинальних змін у первинній і післядипломній професійній освіти вчителя.

2.Способи здійснення діяльності, які в процесі засвоєння перетворюються на вміння і навички тих, хто навчається, і становлять досвід репродуктивної діяльності особистості. Здійснюється вона насамперед у процесі вивчення предметів політехнічного циклу (математики, фізики, хімії, біології, географії), а також інших предметів (історії, основ держави і права, літератури), трудового навчання. Зміст освіти включає нормативний та вибірковий компоненти. Нормативний компонент змісту освіти визначається відповідним державним стандартом освіти, а вибірковий — вищим закладом освіти. Групу фундаментальних дисциплін, що містить цикл дисциплін природничо-наукової підготовки та перелік дисциплін, вивчення яких становить базу для засвоєння вужчих фахових навчальних курсів, об’єднаних у третьому циклі професійно орієнтованих дисциплін. На вказані цикли відводиться в середньому понад 50 % навчального часу.

Він регулює також гранично допустиме навчальне наванта­ження учнів та загальну кількість навчальних годин. Інва­ріантна складова змісту загальної середньої освіти форму­ється на державному рівні, вона єдина для всіх закладів загальної середньої освіти, визначається через освітні галузі базового навчального плану. Варіативну складову формує загальноосвітній навчальний заклад з урахуванням особли­востей регіону та індивідуальних освітніх запитів учнів. Для реалізації цих функцій у змісті освіти, на думку вчених, мають бути закладені механізми адаптації, життєтворчості, рефлексії, виживання, збереження індивідуальності особистості (О. Бондаревська, В. Лазарєв, В. Луговий, С. Подмазін, О. Савченко, О. Сухомлинська та ін.). За сучасними визначеннями, зміст освіти – це не тільки сукупність навчальної інформації. Він стосується тих особистісних і професійних якостей людини, які повинні сформуватися в неї внаслідок засвоєння певної інформації, набуття певного досвіду. Це навчальна книга, в якій розкривається зміст навчального матеріалу з окремих аспектів програми, а також подається додатковий матеріал для формування в студентів умінь і навичок.

Ступенів для громадян, які не мають можливості навчатися у школах з денною формою навчання. Оцінка і самооцінка результатів навчального процесу (оцінно-результативний компонент). Послідовність полягає у плануванні змісту, який розвивається по висхідній лінії, де кожне нове знання спирається на попереднє і випливає з нього. Інтегративність, що означає орієнтацію на інтегральні курси, пошук нових підходів до структурування знань як засобу цілісного розуміння та пізнання світу.

Він також потрібен під час підготовки учнями домашніх завдань, повторення матеріалу тощо. Освіта в Україні організується з урахуванням принципу безперервності (навчання впродовж усього життя). Ринок праці змінюється, що диктує необхідність створення короткотермінових навчальних програм перепідготовки й підвищення кваліфікації кадрів. Цю функцію виконує система післядипломної освіти. Функціонує понад 500 державних і недержавних навчальних закладів і підрозділів (майже 200 з них підпорядковані Міністерству освіти і науки України, 23 міністерства та відомства мають власну мережу закладів, найбільше — в аграрній, промисловій і транспортній галузях). Через систему післядипломної освіти щорічно проходить 300 тис. Фахівців, у тому числі до 30 тис.

При плануванні навчального навантаження викладачів мало часу виділяється на підготовку завдань для самостійної навчальної роботи студентів, здійснення керівництва нею. Науковість змісту освіти передбачає вивчення тих фактів і теоретичних положень, які встановлені та підтверджені засобами наукового пізнання світу і не суперечать змісту та рівню сучасних наукових досягнень, а, навпаки, підтверджують його. Державний стандарт загальної середньої освіти — звід норм і положень, що визначають державні вимоги до освіченості учнів і випускників шкіл на рівні початкової, базової та повної загальної середньої освіти, а також гарантії держави щодо її здобуття. Важливим кроком на шляху удосконалення вищої освіти є затвердження Постановою Кабінету Міністрів України нового Переліку напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями. У ньому вперше відображені освітньо-кваліфікаційні рівні (ступенева освіта) підготовки фахівців у вищих навчальних закладах України, внесені принципові зміни з установлення ринкових відносин, включено нові спеціальності, узагальнено існуючі. Обов’язковість повної загальної середньої освіти, збільшення терміну навчання до 12 років потребують уточнення функцій і пріоритетних завдань кожного ступеня школи і водночас забезпечення її цілісності. Загальна середня освіта.

Сім’я як специфічна педагогічна система. Зміст процесу виховання. Поняття про зміст виховання.

Науково-методична робота

Першим і головним є система потреб (соціальних і особистісних), яка нерозривно пов’язана з системою цілей (соціальних — вимоги суспільства до загальної освіти, особистісних — формування основних сторін особистості). На нинішньому етапі реформування української школи, коли освіта повинна стати основою побудови нової демократичної держави, культурного та духовного відродження, становлення демократичного суспільства і ринкових відносин, виникає необхідність поєднання суспільних і особистісних інтересів. Насамперед слід зробити освіту особистісно значимою, необхідною і привабливою для кожної людини, не послаблюючи при цьому орієнтацію на задоволення суспільних потреб. В організації навчально-виховної роботи у вищих навчальних закладах поки що зберігається тенденція значну частину навчального часу відводити на інформаційну діяльність викладача. Студенти щоденно завантажені аудиторними заняттями (6–8 годин), у них залишається обмаль часу на самостійну пізнавальну діяльність.

Культура в її найширшому розумінні є єдиним джерелом змістe освіти. Тому зміст освіти необхідно визначати як педагогічно адаптований соціальний досвід, що являє собою сукупність засобів і способів діяльності, створених у процесі суспільно-історичної практики для відтворення розвитку суспільства і здатних стати надбанням особистості. Процес модернізації змісту освіти є еволюційним, ґрунтується на врахуванні позитивного досвіду школи й водночас передбачає істотні зміни, зумовлені сучасними тенденціями суспільного розвитку. Нові підходи передбачають якісне оновлення змісту освіти відповідно до пріоритетних цілей освіти, сформульованих світовим освітнім співтовариством (Міжнародним бюро освіти). Базовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів визначає структуру та зміст середньої освіти через інваріантну і варіативну складові, які встановлюють пого­динне та змістове співвідношення між освітніми галузями.

Освіта

Його зміст відображає тенденції до гуманізації дошкільної освіти, орієнтує на збалансоване співвідношення між розумовим, фізичним, соціальним розвитком дитини, виховання цілісної особистості, здатної до самовираження. Він передбачає засоби і шляхи підготовки дошкільника до життя у суспільстві, яке кардинально змінюється, інтегрується у світову спільноту, забезпечує умови для розкриття вікового потенціалу дитини, реалізації її права вибору та захисту її гідності. № п/п Компоненти змісту освіти Способи засво­єння Умови засвоєння І Знання про світ і способи ді­яльності інте­лектуального і практичного характеру. Включення до найближчих асоціацій. Актуалізація минулого досвіду, ра­ніш засвоєних знань і способів дія­льності, необхідних для опануван­ня нових знань. Активізація навчально-пізнавальної діяльності.

Відродження і розбудова національної системи освіти. У психології структура особистості подається в динаміці — і у плані діяльності, і у плані розвитку. Визначення системних засад і синтезу цілісної структури особистості здійснюється за такими трьома напрямами. У психології особистість визначається як певна неповторна цілісність, яка складається зі ставлення до оточуючого https://uaculture.org/texts/kulturna-spadshhyna-zapidtrymkyukf-u-2018-roczi/ світу, інших людей та самої себе, це найвища інстанція, що координує свою психічну діяльність, соціальне обличчя, це «Я» для інших. Спілкування в контексті соціалізації розглядається в єдності з діяльністю з боку його розширення й поглиблення. Розширення — це примноження контактів з іншими людьми, поглиблення — перехід від монологічного до діалогічного спілкування.